Яким був знаменитий вітраж про Тараса Шевченка, за який знищили Аллу Горську та Опанаса Заливаху?

В 1964 році у Червоному Корпусі Київського університету ім. Т.Г.Шевченка був створений унікальний вітраж, що зображував Кобзаря та героїв його творів. На жаль, побачити його в ориґіналі ніхто з нас уже не не зможе. Бо 55 років тому його розтрощили майже одразу після створення…

Ініціятором акту вандалізму став секретар Київського промислового обласного комітету КПУ з питань ідеології Вячеслав Бойченко. За переказами, одним із виконавців був і тодішній ректор Київського університету Іван Швець, який особисто гатив молотком по різнобарвному склу. Чому ж вітраж викликав таку лють большевицьких служак Москви?

Авторами мистецького твору були художники Алла Горська, Людмила Семикіна, Опанас Заливаха та Галина Севрук. Днями і ночами вони працювали над дивовижним вітражем, який мав прикрасити вестибюль Червоного Корпусу. На ньому був зображений розгніваний Тарас Шевченко, який однією рукою пригортав скривджену жінку-Україну, а другою рукою піднімав у височінь книжку.

Могутній образ доповнювали слова Кобзаря: «Возвеличу малих отих рабів німих, а на сторожі коло їх поставлю слово». Цей вітраж назвали «Шевченко. Мати» та приурочили до 150-річчя Тараса Шевченка.

Але дозволити такого «вільнодумства» окупаційна влада не могла. «Заднім числом» була скликана комісія, яка оголосила мистецький твір «ідейно хибним». Аллу Горську і Людмилу Семикіну виключили з членів Спілки художників УССР. За усіма художниками, які брали участь у створенні роботи почав стежити Комітет Держбезпеки. Врешті за «антирадянську аґітацію» Опанаса Заливаху відправили до Мордовських таборів, а Аллу Горську – убили.

Але твори мистецтва не палають у вогні владної ненависти. Фото вітража вийшло друком у Варшаві, у журналі «Український календар», який видавався Українським суспільно-культурним товариством . Завдяки цьому, ми маємо змогу побачити, яким він був…

Джерело: ФБ Oleksii Andriichuk